113 років з дня народження Богдана-Ігоря Антонича

 5 жовтня 113 років тому в с.Новиця (нині - Польща) народився Богдан-Ігор Антонич - видатний український поет, прозаїк, перекладач (1909-1937). 

"Антоничева поезія – це негаснучий перстень життя, який передаватимуть із покоління в покоління здивовані читачі, щоб зачудування сонцем і людиною не пропало ніколи.", - Дмитро Павличко.

Справжнє прізвище батька майбутнього поета, греко-католицького священника Василя Антонича - Кіт, яке родина змінила перед народженням єдиного сина.

Дитинство майбутнього поета припало на роки Першої світової війни. У цей час родина змушена була багато переїздити, деякий час Антоничі жили у Відні, потім на Пряшівщині в Чехословаччині.

Початкову освіту Антонич здобув удома, а в 1920-1928 рр. навчався в гімназії імені Королеви Софії у Сяноку.

Антонич-гімназист захоплювався музикою, грав на скрипці, виступав на шкільних концертах і навіть компонував мелодії. А ще малював і цікавився образотворчим мистецтвом.

У 1928 р. Антонич закінчив польську гімназію і вступив до  Львівського університету ім. Яна Казимира (де навчався на філософському факультеті), який закінчив у 1934 р.

Перший свій вірш поет опублікував 1931 р. в пластовому журналі "«Вогні". Потім він розміщував поезії в багатьох періодичних виданнях. Крім того, він випробовував свої сили в прозі та драматургії. 

Богдан-Ігор Антонич є автором шести книг поезії.

Творчість поета через офіційну заборону ширше знана в Україні лише з середини 1960-х років.

Повернення в літературне життя України творчості Богдана-Ігоря Антонича є великою заслугою Дмитра Павличка (Dmytro Pavlychko), який упорядкував і видав у 1967 р. книгу "Пісня про незнищенність матерії", написавши до неї .

Коляда

Тешуть теслі з срібла сани,

стелиться сніжиста путь.

На тих санях в синь незнану

Дитя боже повезуть.

Тешуть теслі з срібла сани,

сняться веснянії сни.

На тих санях Ясна Пані,

очі наче у сарни.

Ходить сонце у крисані,

спить слов'янськеє Дитя.

Їдуть сани, плаче Пані,

снігом стелиться життя.

Богдан-Ігор Антонич 

1934