Історизми у творчості Кочерги

Сьогодні відзначаємо 140 років з дня народження ІВАНА АНТОНОВИЧА КОЧЕРГИ (1881–1952) — визначного українського драматурга, публіциста, театрального та літературного критика.

Найвідоміші його п’єси: «Свіччине весілля» (1931), «Майстри часу» (1934), «Ярослав Мудрий» (1946).

Тому, хто цими днями хотів би перечитати Івана Кочергу, у пригоді стане словничок застарілої лексики, що трапляється на сторінках його творів.

🔹 АДАМАШОК (адамашка) — вид шовкової  тканини.

🔹 АЛТАБАС — перська парча, суцільно заткана срібними нитками.

🔹 БАРДАДИМ — здоровило.

🔹 БАХМАТИЙ — дуже широкий, мішкуватий.

🔹 БОРТЬ — вулик на дереві; дуплисте дерево, у якому живуть бджоли.

🔹 БУНЧУЖНИЙ — виборна особа що мала один з найвищих військових чинів на Україні в XVI–XVIII.

🔹 БУСУРМАН — іновірець, магометанин, нехристиянин.

🔹 БУЦЕГАРНЯ — арештантська кімната.

🔹 БЮВАР — папка або рід портфеля з аркушами промокального паперу для зберігання поштового паперу, конвертів, кореспонденції.

🔹 ВЕРТОГРАД — сад.

🔹 ВЕРХОВЩИНА — податок з тих, хто живе на горі або у верхів’ях річки.

🔹 ВІНО — посаг.

🔹 ВОВГУРА — людина з повадками вовка.

🔹 ГАМÁШІ — теплі панчохи без підошов, що одягаються поверх взуття.

🔹 ГАРБАРНЯ — приміщення для вичинки шкіри.

🔹 ГИЦЕЛЬ — людина, що виловлює бездомних собак; в переносному значенні вживається як лайливе слово.

🔹 ГОЙНІСТЬ — щедрість, багатство.

🔹 ГОЛОМОЗИЙ — без волосся на голови лисий або голений.

🔹 ДЖЕНДЖУРИСТИЙ — той, що кокетує своїм зовнішнім виглядом, одягом (зневажливе).

🔹 ДЖУРА — зброєносець; слуга козацької  старшини; товариш бойових походів.

🔹 ДЗИҐАРІ — годинник.

🔹 ДРАБ — обідранець, босяк, розбійник; іноді драбами в давнину називали драбантів—охоронців можновладних осіб.

🔹 ДУКАТ — грошова одиниця, а також жіноча  прикраса типу медальйона.

🔹 ЗЕМ’ЯНИН (землянин) — постійний мешканець якогось села чи містечка.

🔹 ЗОЛОТАР — майстер золотих справ, ювелір.

🔹 КÓРЗНО — старовинний верхній одяг, схожий на плащ.

🔹 КАЛАМАР — чорнильниця.

🔹 КАЛЮМНІЯ — наклеп.

🔹 КАМІЗЕЛЬКА — безрукавка, жилетка.

🔹 КАМХА (Камка) — китайська шовкова тканина.

🔹 КАНДЕЛЯБР — свічник для кількох (багатьох) свічок.

🔹 КАПИЩЕ — поганська (язичницька) культова споруда у східних і прибалтійських слов’ян дохристиянського часу.

🔹 КАШТЕЛЯН — управитель замку.

🔹 КИРÉЯ — верхній довгий суконний одяг із відлогою.

🔹 КЛЯШТОР — католицький монастир.

🔹 КМЕТЬ — селянин, хлібороб, а також кріпак, наймит.

🔹 КОЖУМ’ЯКА — шкіряник; той, хто чинить шкури.

🔹 КОМІРНЕ — плата за помешкання.

🔹 КОНВЕРСАЦІЯ — розмова.

🔹 КОПÁ — давня одиниця лічби: 60 снопів, яєць тощо, грошова одиниця — 50 коп.

🔹 КОСТРУБ — гра, весняний дівочий  хоровод.

🔹 КОШУЛЯ — сорочка.

🔹 КРУЖАЛО — шинок.

🔹 КУШНІР — людина, яка обробляє овечі шкури; хутровик.

🔹 ЛАДО — пестлива назва чоловіка, дружини, дитини.

🔹 ЛАЙДАК — убога бездомна людина, вживається як зневажливе лайливе слово.

🔹 ЛАХМАННЯ — старий подертий одяг.

🔹 ЛЕПОТА (ЛІПОТА) — краса.

🔹 ЛІКОТЬ — старовинна міра довжини, приблизно в півметра.

🔹 ЛОВЧИЙ —той, хто живе з полювання, ловлі риби.

🔹 ЛОТР — негідник, злодій, грабіжник.

🔹 ЛУПЕЦТВО — здирство, незаконні побори.

🔹 ЛУЧАТИСЯ — траплятись.

🔹 ЛУЧКОВИЙ — той, що має витягнуту форму.

🔹 МАЛЬВАЗІЯ — солодке вино з однойменного сорту винограду.

🔹 МАНДРИКА — вид сирника.

🔹 МАРКІТАНТ — особа, що торгувала харчами, напоями та дрібними предметами солдатського вжитку при армії у XVIII—XIX ст.

🔹 МАРШАЛОК — староста на весіллі.

🔹 МОСТОВЕ — податок за проїзд мостом.

🔹 МУГИР — вайлувата, неотесана, груба людина.

🔹 НАВІСНОГОЛОВИЙ — несамовитий, шалений, навіжений.

🔹 ОБВІСТКА — вісті, новина.

🔹 ОКРУТНИЙ — схильний до підступу, обману.

🔹 ОСМНИК — княжий урядовець.

🔹 ПÓРУБ — в’язниця.

🔹 ПІДСКАРБІЙ — скарбник.

🔹 ПІДСУДОК — помічник судді або писар у земському суді.

🔹 ПОСЛУХ — у Давній Русі свідок на суді, а також взагалі свідок, очевидець якоїсь події.

🔹 ПШЕПЮРЕЧКА — назва танку (пол.).

🔹 РЕБÉЛІЯ — повстання, заворушення.

🔹 САГАЙДАК — шкіряна сѵмка або дерев’яний футляр для стріл до лука.

🔹 СИПНЯК — висипний тиф.

🔹 СОШ — плата за право обробляти землю.

🔹 СУПЛÍКА — писане прохання або скарга.

🔹 ТАТЬ — злодій, грабіжник.

🔹 ТУНÍКА — верхній одяг вільного крою; вид довгої сорочки з короткими рукавами або без рукавів.

🔹 УТОРНИК — бондарський інструмент для вирізування уторів (пазів) на краю бочки, діжки, барила, в які вставляється дно.

🔹 ФЕРЯЗЬ — староруський верхній народний одяг (чоловічий і жіночий) без коміра і без перехвату в поясі.

🔹 ФУЯРА — сопілка.

🔹 ХЛОП — селянин, мужик (зневажливо).

🔹 ХУРДИГА — тюрма.

🔹 ЦЕХМЕЙСТЕР (ЦЕХМІСТЕР) — старший в  об’єднанні ремісників однієї професії.

🔹 ЦИТРА — струнний щипковий музичний інструмент у вигляді скриньки з фігурними обрисами і грифом з металевими ладами.

🔹 ЧЕМЛІТ (ЧЕМЕРКА) — верхній чоловічий одяг з сірої бавовняної тканини, приталений, зі зборками ззаду.

🔹 ЧЕРНЬ — темний народ, простолюд.

🔹 ЧЕСНИК (ЧАШНИК) — у давньоруській державі особа при князі, яка відала бджільництвом і варінням меду.

🔹 ЧИНШ — натуральний або грошовий податок, що його платили поміщикам чи на державу в феодальній Європі.

🔹 ШВАГЕР — чоловік сестри дружини.

🔹 ШИНКВАС — прилавок (переважно в шинку).

🔹 ШНУРІВКА — корсет.